Пригадати зі старого важко,
Бо минуле, як дим зі сміття.
Як із трини залити стяжку?
Без бетону хіба то життя?
Ну й бетон появився, панове,
В другий раз затягнуло чуття:
Не старе, ну і зовсім не нове,
Через що і змінив я взуття.
Походив зі сміттям по бетону,
Нестандартно-поривчастий хіт.
Потягнув дим зі стадіону,
Й зупинивсь вблизь бетонних воріт.
І подумалось: точно не дремлю,
Післявчора – без вороття.
Я вибираю землю
І сторінку у нове життя!
7 серпня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745632
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2017
автор: Oleg Gavrilevich