Брехня, замішана на кривді
Століттями лилась на Русь,
Від зрадниці Москви-ординки,
Де хан монгольський мав улус.
Із кров’ю землю виривали,
Гібридна підлість в хід пішла,
Народ мільйонами вбивали –
Така історія була.
Коли ж Господь навів порядок,
І Україна розцвіла,
В Росії трапився припадок –
Знов руйнувати почала,
Бо Горбачов почав реформи
І курс на захід об’явив.
Такої свіжої платформи
Кацап не визнав і завив:
Швиденько з’їздом депутатів
Приймає суверенітет,
Щоб від Союзних «демократів»
Залежність вся зійшла «на нєт».
І так Совочок розколовся,
Не витримав, гнилий лантух –
По швах розлізся-розійшовся.
Згорів, мов вата, та й потух.
Та згодом знов брехня голосить:
На українців гне вину.
Та годі вже брехати! Досить!
Час припинити цю війну!
14.05.2017
https://ru.wikipedia.org/wiki/Декларация_о_государственном_суверенитете_РСФСР
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2017
автор: ПВО