Розкішний місяць літа у оздобі
Поклав собі на голову вінець,
Витає смак припудреної здоби,
Гуляє житом вітер-гребінець
Панбархат стелить пшениці додолу,-
Ще зойк у вись... і літечку кінець,
Помолиться з пологами в стодолу,-
Ось-ось розірве ремінець
І розпряже свої обійми осінь
Цілунком голої короткої стерні,
Багрянцю листом літніх ще мелодій
Так буде солодко-зажурено мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745418
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова