[i] [b] [color="#ff0000"] Кохання…Що
тут казати...[/color][/b][/i]
[i][b][color="#1b941f"]Нарешті…Торшер... І ми - двоє
Серцями зв’язались... Весна
Посіяла в душах кохання,-
Дозріле, ніжніше вина.
Він плечі мої обнімає
Цілунками палить, снує
Руками те плетиво ніжне,
Котре слово НІ не дає
Сказати..Щось котить донизу,
У повені тоне душа..
Я тану. А він лише хмизу
Підкидує.. Волі лиша...
Весняний посів... Дружні сходи...
Ці руки...І губи...Цей зов!..
Жар дотиків...Пестощів коди...
У скронях - розбурхана кров!..
Нарешті…Збулося... Одні ми...
Серцями зв’язались... Весна...
Чуттями поєднані тими,
Котрим ні кінця, а ні дна!!.
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745378
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.08.2017
автор: Янош Бусел