Світе Божий, дроби на друзки,
Наче хліба окраєць, бери!
З винограду з-поміж галузки
Небо силу дає і снаги.
Порозкришуй суціль, на крихти,
Наче борони вглиб чорнозем.
Вмію світло в пітьмі творити,
Ріж словами впритул лемішем!
В котрий раз дозріваю хлібом,
І добірним міцнію зерном.
Причащаюся сонцем й небом,
Із хмарини дощем заодно.
Хто бажає в серце встромити
Гостре слово, як в спалаху грім.
Я навчилась, триматись, жити
В світі доброму і в світі злім.
Я — відкрита книжка, як сповідь...
Сію словом у рими-рядки.
Поміж люди, де Господь ходить —
Я тримаюсь Його руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА