Ми повірили всі в незалежність,
ой, які ж ми наївні були,
та дісталася нам протилежність,
ще бідніше живем, як жили.
І Союзу були ми не рідні,
і Європі ми теж не рідня...
Є багаті тепер в нас і бідні,
все в багатих, а в бідних "фігня".
Незалежність свою не зуміли
відстоять від чужих і "своїх".
Від неправди вже душі зболіли
й кутєрма у просторах земних.
Чи погибель, а чи перемога,
у нас вибір поки що все ж є.
І яка нам судилась дорога,
хай сумління підкаже нове.
Та не тільки сумління потрібне,
а й відвага, і сила міцна,
відігнати усе непотрібне,-
Україна ж в нас ненька одна! .
І підняти народ проти бурі,
стати блиском, як сонце вгорі,
нам і Бог допоможе, і зорі,
щоб не жити рабами в ярмі!
Віднайти ту єдину дорогу,
що Майдан нам небесний вказав,
подолати і болі, й тривоги,
нашу міць щоб і ворог пізнав.
Побороти усі негаразди,
знов нас кличуть до бою вогні,
ворогів відігнати назавжди,
наші мрії правдиві й ясні.
Ми повірили всі в незалежність,
26 уже в ній живемо,
нас дістала панів ненажерність,
опустити пора їх на дно.
І піднятись, й розправити крила,
Україна в нас ненька одна.
І не падати більш на коліна,
Україна нам Богом дана!
Щоб весь світ зрозумів вже нарешті,-
Україна могутня й міцна.
І Свободу наш люд, й Незалежність
захистити уміє сповна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2017
автор: геометрія