[b][i](переспів польської релігійної драми)
[/i][/b]
[b]Дія ІІ
З'ЯВА І
Учта—рій співбесідників. Юда—бесідники.[/b]
[b]Бесідники[/b]
Будь славен Юдо!
[b]Юда[/b]
Дякую вам... дякую!
[b]Бесідники[/b]
Будь славна, Магдалено!
[b]Юда[/b]
Будь славна, Магдалено—
моя коханко!
Приятелі, тіштесь
моїм безмірним щастям! Все, що мав,
я—син Іскаріоти—наказав
на день святковий вам приготувати!
зажийте тих веселощів, аби
оцей день Юди довго пам'ятати!
[b]Бесідники[/b]
…і день дочки Магдалю!
[b]Юда[/b]
День святий, великий— обох коханців!
[b]З'ЯВА II[/b]
[i]Входять [b]посланці архікапелана[/b]. Стають
перед порогом.
[/i]
[b]Юда[/b]
Ба, навіть посланці архікапла́на
прибули на бенкет,
аби підняти
величний келих і рознести блиск
мого весілля:
—Звольте на поріг!
[b]Посланці[/b]
Гостини дому, що ганьбою вкрився—
не можемо прийняти...
[b]Юда[/b]
Ганьбою?... говоріть ясніш!
[b]Посланці[/b]
Пере́люб—є ганьбою для людини.
[b]Юда[/b]
Якщо для того тільки—відійдіть...
[b]Посланці[/b]
Якої відповіді, Юдо, нам чекати?
[b]Юда[/b]
А жодної...
[b]Посланці[/b]
Як жодної?
[b]Юда[/b]
Таку, принаймні, добре зрозуміють...
Ба навіть Той, котрий стає щодня
в оселі Божій—зрозуміє також,
бо я сказав!
[b]Посланці[/b]
Бо ти сказав!?. Послухай:
від імені Того, хто нас прислав,
тобі, Іскаріоте, сповіщаєм—
від Храму Божого тебе ми відлучаєм,
віднині не приступиш до святині...
Офір твоїх не прийме вже вівтар!
[b]Юда[/b]
Я маю інші вівтарі...
На них душі моїй
могутня вселюбов Отця
явиться...
[b]Посланці[/b]
Блазень!
[b]Юда[/b]
То ви любов мою до Магдалени
назвали перелюбством! Тоді знайте,
що двох сердець ніколи не єднало
таке святе і чисте почуття!
Чого ж ви хочете?
[b]Посланці[/b]
Прийшли до тебе, Юдо,
від імені Того, котрий стоїть
щодня в оселі Божій, нагадати—
остережися тої ти ганьби...
[b]Юда[/b]
Я те блюзнірство,
як найпахучішу офіру Богу Ягве
із глибини сердечної кладу...
[b]Посланці[/b]
Нехай за учту ту, котру отут справляєш
пахучі ружі в'януть, і нехай
вина позліта в келиху замерзне,
а серце перелюбки, як ті ружі,
нехай зів'яне і заледеніє,
як золото вина—тоді нехай
навіки вже відступиться від тебе..
Амінь!
[b]Посланці[/b]
[i](Разом.) [/i]
На віки вічні...
Амінь... Амінь...
Амінь...
[b]Юда[/b]
А ті прокляття—нехай впадуть на вас!
[b]Посланці[/b]
Сповнивши волю архікапелана— відходимо...
[i](Відходять.)[/i]
(За виданням[b] "Марія з Магдали" [/b](драма). - Львів:Логос,1995)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745200
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 08.08.2017
автор: Сіроманка