Зозуля кувала, роки рахувала -
Пташкам обіцянок не жаль!
Й мені обіцяла зозуля немало,
Та інша у мене печаль...
Як курява в'ється, водичкою ллється
Усе, що нам небо дало...
І часто стається, що щастям здається,
Оте? що несчастям було!
Зозуля кувала, роки додавала -
Сто літ обіцяла цей раз.
Ніж вік дарувати, то краще б сказала,
Де щастя сховалось від нас....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2017
автор: Сергій Прокопенко