Любов, любов…


Немає  в  імені  моїм  ні  ритму,  ані  крику.
У  ньому  міститься  один  прозорий,  чистий  звук.
А  ще  Всевишній  в  нім  сховав  любов  мою  велику
і  цноту  –  музику  душі,  і  серця  ніжний  стук.

Змінились  фарби  навкруги,  поголубіло  небо.
В  твоїх  обіймах  тану  я  і  пульс  частіше  б’є.
Любити  до  снаги  тебе  сильніш  за  саму  себе,
красою  захищає  вже  мене  ім’я  твоє.

Лечу  крізь  Всесвіт,  безліч  зір  і  силюсь  не  зіткнутись,
щоб  надновою  спадахнуть  не  видалось  умить,
в  трильйонах  атомів  палких  дочасно  не  забутись,
а  в  голові  як  сотні  лун  ім’я  твоє  звучить.

Мандрую  дивосвітом  цим  щоденно  і  щоночі,
тримаю  курс  на  майбуття  уже  з  недавніх  пір.
Мені  допомагають  в  цім  твої  ласкаві  очі,
що  осяють  тернистий  шлях  ще  яскравіше  зір.

05,06.08.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2017
автор: Олександр Мачула