Беатріче, Лаура, Ф'яметта

[i]Я  не  можу  вимагати  в  тебе  щось,
А  просити  неправильно.
Я  можу  тільки  жадати
Твоєї  любові  без  пам'яті.

Вже,  
хоч  якось  було,  
Та,
не  буде  подібних.

Я  не  зміг  би  забути,
А  підти  -  не  є  вибором.
Ти  б  те  не  змогла  говорити,
І  як  жити  душі  сиротам?

Вже,  
а  якось  було,  
Та,
не  буде  потрібних.

Я  кохаю  тебе,
Раніше,  ти  більше.
Ти  любиш  мене,
Хоч  трохи,
Але  за  нас  не  було  більше.

Вже,  
хоч  якось  було,  
Та,
не  буде  подібних.

І  вище,
І  близько,
І  рівним  до  Ми,
І  схожим  на  мить,
І  в  деталях.

Вже,  
а  якось  було,  
Та,
не  буде  потрібних.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744874
Рубрика: Ода
дата надходження 05.08.2017
автор: Франкизима