Тягнув самотньо потяг за собою клони,
В них безтурботно колихались клони інші.
На шиї в кожного посвідчення жетони.
У всіх однакові не кращі і не гірші.
Сидіння з пластику, такі самі бажання,
Усі до одного легальні, заводської збірки.
Зарядний пристрій для підтримки існування
Та видалений спогад що вони з пробірки.
І раптом, у одного збій в системі!
Йому хтось душу завантажив випадково.
Всі здивувалися бракованій нікчемі,
Тій що всміхалась світу гонорово.
Списати, щоб не каламутив воду.
Мерщій зам'яти випадок скандальний.
Смішний дивак один такий з усього роду
Вважавсь дефектний, був же унікальний...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744594
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2017
автор: Ірин Ка