За хліб і сіль спасибі, друже,
й тебе запрошував не раз
до себе на гостину дуже
на хліб та сіль, і навіть квас.
Не з’їхав з глузду ще, нівроку,
не втратив форму, совість, такт.
В житті буває… навіть боком,
але й не думав, що отак!
Круті позавертав ти гами –
Усе пропало, дружбі край!..
Та перш ніж совати ногами –
листи уважно все ж читай.
Живи собі хоч триста років,
а не розмінюй дружби суть
і не роби поспішних кроків,
бо мертві бджоли не гудуть.
02.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2017
автор: Олександр Мачула