Пшениця, жито, ячмінь - ХЛІБА,
ХЛІБ ЖИТТЯ.
Ми Є з Хлібом!
Ми є в ньому, а він у нас.
Як називається цей час?
ЧАС ХЛІБА.
Минуле, сьогодення, майбуття -
У хлібі.
Він поєднав небесне і земне.
Він поєднав тебе й мене.
Він єднає усіх нас -
Його зараз час.
ХЛІБ життя ДУШІ - ЛЮБОВ.
Чи одягнемо їй ми
Переможного вінця,
І з нею будем до кінця?
Але ж кінця у Любові немає.
Це кінець життя тіло грішне приймає,
І до Любові вічної
За порятунком взиває
- Прости нас,Господи, пробач!
-Хоч і не Той я ще сівач,
-Проте і своє жито Любові засіваю.
Від Іллі, другого серпня,
Починається озимий посів жита та пшениці.
І все те у житті дурниці,
Коли не знатимеш різниці
Між озиминою і яровиною.
І стоятиме Ілля
Між небом і землею,
Між тілом і душею.
А я Любов свою лелію,
Прийде час - її засію.
Озимину восени засівають,
І через зиму чекають,
І у неба благають,
Щоб не вимерзла вона,
Щоб не зашкодили їй морози-холода,
Щоб негоду пережила,
А на весну забуяла,
І врожаї улітку щедрі дала.
Засіваймо зерна озимої Любові
Своїм Словом.
У почуттях наших вони проростатимуть,
І сили помаленьку набиратимуть.
І коли настануть жнива і збиратимуться
Озимі хліба - це буде свято життя,
Свято нашої Любові, що пережила
Гіркоту і біль, розчарування і зневіру,
Відчула охолодження відносин,
І замороження почуттів -
Але все-таки вистояла,
Не зникла, не пропала,
А ще сильнішою стала.
Загартована холодом,
Буйно зацвіла весною.
А літо, літечко для неї -
Час збирати те, що зародило.
Засіваймо ЖИТО ЛЮБОВІ,
І хай рясно зародить.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2017
автор: яся