Задовго до зустрічі я тебе знала,
Кохання й цілунки в дощі я зліпляла.
Тому, коли дощ - це молитви із неба,
Де ти мені треба. Де ти мені треба.
Тому не дивуйся. Я геть не чаклунка.
Я просто малесенька твоя відунка.
Читаю листи паперові, де пишеш ,
Що навіть у сні ти мене не залишив.
Чом завжди всміхаюсь? Я дуже щаслива.
Ти будеш кохати, коли буду й сива.
А я замість Янголів крила малюю
Маленьким метеликам. Потім цілую.
Привчив ти мене до цієї роботи.
Я в сонця наберу для них позолоти.
Що Янголи роблять? Крильцята малюють,
А потім цілують швиденько й чаклують.
Ти спиш - а вони біля тебе чергують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2017
автор: Відочка Вансель