[u]Нещодавно я змінила місце проживання, тому не мала можливості спілкуватися з вами, дорогі мої друзі! Рада зустрічі. Скучила за всіма вами.[/u]
Полтавська земле, мачуха і мати
Для мене пів століття ти була,
Навчала світ і долю пізнавати,
Шляхами невідомими вела.
Я йшла і щиро вірила у казку,
Людей стрічала різних у путі,
Але не часто мала божу ласку,
Та впертою завжди була в житті.
Усе було: долала я висоти
І оберемком падала униз,
Старалася і вдома, й на роботі,
Страждала часто навіть без вини.
Ламались плани. Зраджували крила,
Та не зламався внутрішній мій дух.
І гори не одні я підкорила,
Все мріяла, що тут себе знайду.
На горизонті й фініш замаячив,
Десяток не один життєвих ран…
Іду до нього сміло я, не плачу,
Несу на батьківщину тіло й сан,
Щоб там води своєї пригубити,
Вдихнути запах рідної землі
І без утоми все в житті любити,
Всевишній, мабуть, так мені звелів.
8.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744234
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2017
автор: Ганна Верес