Народ доведений до "краю"-
сили сильнішої не знаю.
Лавина,смерч чи ураган,
такої сили,ще не мав.
А наш народ дійшов до "краю",
що буде далі,я не знаю.
Але добра не буде-не чекай,
трясись царьок-вночі вздригай.
Це Українські можновладці,
бурі цієї винуватці.
В народа вкрали,що могли,
країну до жебратства довели.
Розплата близько і прийде,
царська голівонька впаде.
Аз ними голови "служків",
цих депутатів-пихачів.
Їм не зносити голови,
народ не дасть їм вже втекти.
А каяття,народ не прийме-
тож не надійтеся,не вийде.
І буде крах і буде плач,
та потім пійде все на лад.
Знайдется,сильная рука,
щоб нас від краю відвела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2017
автор: Бабич