Майнула сполохом
Яскрава блискавиця
І гуркіт молотом
Ударив і рознісся
По сонній ще землі,
Буркочучи невпинно:
"Я, Громовик, і злий На Зиму, що рослинам
Скувала дух, стара,
Й не думає вщухати -
Та вже прийшла пора
Гуртом її здолати.
Розбуркну навкруги
Я всю, що є, природу;
Дощ прожене сніги
На славу їй та вроду.
А щедрість Сонця дасть
Наснаги відродитись
Лісам, полям - й не дасть
Зимі, як біс, казитись".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2017
автор: Володимир Кабузенко