Якось йшов повз магазин-
Ой що ж це за кара.
Наче приснилося мені,
Чоловічі яйця,200тис.-пара
І не йшов , а вже летів,
Додому я швидко.
Щоб не було у матні,
Нічого не видко
Швиденько прийшлося ,
Всі ножі ховати.
Щоби потім не дай Бог ,
Євнухом стати.
За прості подумав я,
А за електричні .
Вони ж можуть шинкувати -
Ще й у дні критичні.
А як же сон чи чарка лишня,
Що робить,як дальше жити.
З коханою дружиною,
Як же говорити.
І тут приснилося мені-
Ам трусики узяти.
Щоб спокійно без кошмарів ,
На дивані спати .
Ключик від колодочки ,
В тепленьке місце сховати,
Що б потім на зорі ,
Спокійненько взяти.
Ох ,же придумалось комусь
На мужиках заробити.
Щоб сказився він і здох ,
Не хотів і жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743869
Рубрика: Гумореска
дата надходження 28.07.2017
автор: Василь Літвін