***трохи незвичне структурно. трохи доросле і жорстке)))***
Є бажання, жадана, позбутися спліну?
Накажу невблаганно- мерщій на коліна,
І вогненний екстаз, як бувало не раз,
Ремінцем на тріпотно-оголену спину
Упаде, ніби кара одвічних богів!
Це тобі раз у раз додавало снаги
Жити далі, терпіть битовухи тупло
У реалі... Реальність оголення ло-
на (я "на" виділяю окремо- візьми!-
Наче "на..."- посилання "у темі" людьми)))
Це розпущена квітка, а я квітникар,
Що нерідко зрізає бутони у дар
Щиросердній Венері, богині з богинь...
Бачиш берег? У шалу втіка береги
Річка пристрасті з назвою дива із див...
Громовиця і блискавки... Злива!..
Скінчив.
***для тих, кому тема ремінця аж надто не близька, пропоную заміну по тексту- кошеням (мишеням, цуценям) на оголену спину...))))***
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117072800925
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743796
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Серго Сокольник