Куди несешся, друже, зачекай:
вдивись у фарби літнього закату.
Так урочисто грає небокрай
на клавішах моста свою токату!
Повітря абрикосове п'янить,
Дніпровсьткі хвилі тихо щось шепочуть...
А ти біжиш й не бачиш: на цю мить
життя вже стало трішечки коротше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743565
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 26.07.2017
автор: Денисова Елена