Так хочеться усе згадати
за ароматним чаєм з м'яти.
У нашій вільній Україні
як Крим, безхатько на чужині
Чи сонце ніжне і грайливе,
чи море голубе щасливе,
чи вітер хвилями гойдає,
чи чайка в небі ще літає?
О,Криме рідний, в серці смуток
лиш спогадів приємний жмуток
за чарами красот місцевих,
де надихавсь поет Міцкевич
Свобода пахне вільним степом
з морським прибоєм,мов сонетом
як щирим бути із собою
ще й виноградною лозою.
Твоєю пишною красою
горами й моря синявою
зачарувались скіфи й греки
в Неаполі та Херсонесі.
О,Криме рідний,незабутий
в чужих кайданах нині скутий
вдихни надію у вітрила
що буде вільна Україна.
Ти повертайся,як перлина
гуашшю писана картина
нехай поки що в тихім сні
як юні спогади мої.
Вертай додому вільний птах,
що зимував в чужих краях
зірви із клітки всі замки
ми нагодуємо з руки.
О Криме рідний,брате,друг
немає мам на світі двух
Вкраїна - вільна,то земля
навіки,сину,я твоя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743523
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.07.2017
автор: Ігор Козак