Ну як тобі живеться нині, Ольго,
Лозо дозріла, стигла винограду?
Тобі - котрій зосталась п"ядь землі
До снігопаду...
Ну а тобі, налита соком , Олю,
В червонім капелюшку -" Retro vivo"?
Ой не кажи, що все кудись пішло
Чи полетіло...
Ну а тобі, малесеньке Олятко,-
Що тільки вловлюєш всю суть життя?
Учись, клади той хрестик різнобарв"я
У вишиття.
Маленькі, юні, вишні стиглі Ольги,
І ті, що, дожинаючи жнива,-
Княгиня горда України посеред вас
Жива!
Гудуть трембіти в горах України,
А десь вітрами б"ють об скелі гонги,
Величать ім"я княже і достойне
ОЛЬГИ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743274
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова