[i][b]Дощечка 4Б Боги Русі не беруть жертви людські,
ані животини…
… єдине плоди, овочі, квіти і зерна, і суру питну…
і мед, і молоко…
… ніколи живу птицю, ані рибу.
І це варяги єланські богам дають жертву іншу і страшну чоловічу. А ми того не маємо діяти, бо маємо краснії вінки віри нашої і не маємо крячати за інших стопами чужими.[/b]
(За дощечками «Велес-книги»)
[/i]
[b]Словничок – потайничок
[/b]
[b]Варяги єланські[/b] – племена древньої Скандінавії, які
осідали в Греції, переходили «з варяг» «у греки».
[b]Красний[/b] – гарний, або ж огненний.
[b]Крячати[/b] – рачкувати.
[b]Сторінка – берестинка[/b]
Божі ідоли Русі
[i]брали жертви не усі:[/i]
брали в русів тільки квіти,
і любили [i]суру [/i]пити,
брали овочі з городу,
брали з дерева по плоду,
і ніколи животини,
ні тварини, ні людини…
Крові дуже не любили
і за те [i]варягів[/i] били,
що [i]варяги [/i]нам чужі,
кров’ю лили на ножі.
Не [i]крячати[/i] нам за ними
за стопами за чужими,
бо ми власні маєм стяги,
[b][i]бо ми руси, не варяги![/i]
[/b]
(З "ДОЩЕЧКОВОЇ читанки" для дітей за сторінками "Велес-книги".Рік написання 1990).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743259
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 24.07.2017
автор: Сіроманка