Заспокійливе

                                                   п  о  д  р  у  з  і  
                                                     #зачаркоючаю

Знаєш,  мила,  ніжна,  він  таки  найкращий,
Бо  його  колись  любила  ти.
Весну  дарувала,  пам’ятаєш,
Він  тоді  хмелів  лише  з  весни.
Знаєш,  чиста,  світла,  не  втримала,  
Птаха  з  чорними  крильми  розлук,
Відпускала,  волю  дарувала  –  
Після  цього  вже  не  п’ють  із  рук.
І  хоч  він  найкращий,  дивовижна,
Не  шукатиме,  бо  в  серці  вже  не  ти...
Залишилась  радість  білосніжна,
І  цей  опік  в  серці  ти  забудь,  прости.    

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Яна Бім