Мені б хоч раз пройтися по траві,
Відчути дотик, ніжну прохолоду.
І щоб ступали ніженьки мої,
В блакитну і прозору річки воду.
Хоча би раз здійснились мрії ті,
З якими я так часто прокидалась.
Я сліз тоді не лила б в самоті,
З тобою любий назавжди осталась.
Безжальна доля вибрала мене,
На неї я повір не нарікаю.
І хоч буває серденько сумне,
В своїх віршах я душу зігріваю.
Я потрапляю в казку в дивнім сні,
Танцюю вальс... Кружляю в нім з тобою.
Мені б хоч раз пройтися по траві,
Щоби душа невідчувала болю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)