слова... наче каміння упадуть,
на самісіньке плесо душі...
я чекаю твоєї розради,
а натомість засхлі спориші...
що байдужі із плеч потискання.
я хотіла лиш декілька слів...
ти ж придумав мені покарання...
ненавмисне чи все ж захотів,
.....
мене пусткою тихо добити...
я ненавиджу тишу... ти знаєш...
як же важко слова ці зронити...
примусово їх знову кидаєш...
.....
що неначе каміння упадуть...
я не хочу насилу, мовчи...
бо від твої тривкої розради
я шепочу дощеві течи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2017
автор: Квітка))