Для чого!?

Для  чого  я  на  світі  цім  живу?
–  Та  не  для  того,  щоб  від  вітру  гнутись.
Для  чого  я  щодня  кудись  пливу?
–  Та  не  для  того,  щоб  бездумно  пнутись.
Для  чого  я  працюю  день  і  ніч?
–  Та  не  для  того,  щоб  кусок  лиш  мати.
Для  чого,  хто  я,  звідкіль,  в  чому  річ
Не  зупиняюсь  я  себе  питати?
Для  чого  народився  я  на  світ?
–  Та  не  для  того  ж  світ  щоб  руйнувати.
Для  чого  Бог  надав  лиш  кілька  літ?
–  Та  не  тому,  життя  щоб  марнувати.
Для  чого  я  весь  час  кудись  біжу?
–  Та  не  для  того  ж,  щоб  когось  здогнати.
Для  чого  свої  вірші  я  пишу?
–  Та  не  для  того  ж,  щоб  їх  лиш  писати.
Для  чого  ми  народжуєм  дітей?
–  Та  не  для  того,  що  пора  настала.
Для  чого  нам  співає  соловей?
–  Та  не  для  того  ж,  щоб  нам  краще  стало.
Для  чого  я  щодня  до  школи  йду,
Повторюю  про  істини  відомі
І  нерозумних  до  вершин  веду,
Заснуть  не  можу  від  думок  і  втоми?
Для  чого  я  весь  світ  земний  люблю,
Якщо  краплинку  світ  цей  не  відчує?
Для  чого  я  про  щастя  всіх  молю,
Невже  мій  Бог  молитву  цю  почує?
Для  чого  в  мене  стільки  запитань?
На  відповідь  життя  не  вистачає,
Яке  нам  Бог  надав  всім  для  пізнань
І  лише  Він  всі  відповіді  знає.
...Та  все  ж:  хто  я,  для  чого,  в  чому  річ  –  
Не  зупиняюсь  я  себе  питати?
А  може  відповідь  проста:  як  день,  як  ніч.
–  Для  радості  нас  народила  мати.
Для  чого,  для  чого  ?  –    питання  летять.
Для  чого,  для  чого  ?  –    я  хочу  це  знать.
Для  чого  людина    живе  на  землі  ?
Для  щастя.  Для  Бога  –  почулось  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742871
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2017
автор: Валерій