Сум/яттям розквітають квіти болю,
У справжності прекрасні, не давай
Мені надії марної, доволі.
Ти більше не питай мене про рай.
Важкі дощі полонять мою душу.
І квіти біль ростуть собі ростуть.
Ти обіцяв, що серця не порушиш,
Тепер скажи у чому їхня суть?
Як вже давно навколо квітниками,
Дороги щастя, ніжні заросли...
І я не я пригірклими думками,
Тобою весни трепетні спливли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2017
автор: Квітка))