Хтось пише Долю, і твою й мою,
І нам давно розписані в ній ролі,
На бочку щастя — пару ложок болю
І воля, відвойована в бою.
І кількість в літрах сліз на все життя,
Розписані палкі, жагучі ночі.
Напишуть там, ти хочеш чи не хочеш,
І втечу геть, а після — вороття...
Вже стільки нас усіх на цій Землі
І стільки ж Доль, (аж страшно уявити).
Та досі пише хтось безмежний звиток,
Усі ми в нім — дорослі і малі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2017
автор: Патара