Йоган Георг Пінзель - галицький скульптор
середини 18 століття,
представник пізнього бароко і рококо.
Зачинатель Львівської школи скульпторів.
Звідки прийшов ти, де родився ти і ріс,
Великий скульпторе, загублений у часі?
Скільки побачив за життя ти сіл і міст,
Скільки зазнав солодких радощів і плачу?
Хто був за нацією – німець чи поляк,
А, може, чех чи італієць – невідомо,
Все це загадкою, лишив лише натяк
У своїх творах неповторних підсвідомо.
У вісімнадцятім столітті ти прибув
На землю галицьку – до скону тут лишився.
Тут визнання своє як скульптора здобув,
На удовиці з міста Бучача вженився.
Приріс до краю цього, серцем прикипів,
Йому лишив навіки всі свої шедеври.
Не всі живуть… Країна молотів й серпів,
Людське невігластво зробили злі маневри –
Спалили щось, а щось невміло зберегли.
Те, що вціліло, промовляє крізь століття:
На лиця постатей емоції лягли,
Гойдає вічність одяг, наче вітер віття.
Ти відродився в нашій пам’яті, живеш,
Проріс крізь сотні літ, немов навесні зело.
Сьогодні славі вже твоїй не має меж.
Ти український майстер наш Мікеланджело.
Мандруєш світом – в Луврі та у Відні був.
Тебе назвали там небесним, геніальним.
Ти збагатив наш край і світову добу,
Хоч і лишивсь у світі знаком запитальним.
ІНФОРМАЦІЯ. В Луврі та у Відні були виставки робіт Пінзеля
(2009 та 2013 рр)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742540
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.07.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)