Сам напишу собі листа
Щоб бачив тільки я свої тривоги.
Із сірого будення почерпну
Миті спокою, даровані від Бога.
І в серці культивована негода
Відкриє коло вічного буття.
Мої мрії - то ілюзорна далечінь,
Що є лиш попелом майбутніх згарищ.
І чи принесе моє життя
Нової хвилі до лю́дських стійбищ?
Сам напишу собі того листа,
Сам його і прочитаю.
Про поховані в буденності надії
І неможливість вийти з верениці днів.
Про серця атрофованого гомін
І все сильніше барабанний дріб.
То є життя моє, вся любов і мука.
Сам написав того листа
Щоб його собі і прочитати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742506
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.07.2017
автор: Я-він