Розмова з *дорослою* внучкою.

                                           Вчуся  писати  дитячі  вірші.

-Солодку  білу  вату  розвісив  в  небі  Хтось,  
Нам  зась  її  дістати,  але  якби  вдалось,
Ото  б  поласували  тієї  смакоти...
-  Бабусенько,  глузуєш,  напевно,  з  мене  ти,
Невже  не  бачиш,  люба,  що  то  хмарки  летять...
Мені  не  ТРИ,  бабуню,  мені  давно  вже  П'ЯТЬ.
І  вату  не  люблю  я,  аби  ж  то  ...  ескімо...
А  ці  хмарки  біленькі  ми  вітру  віддамо,
З  них  піде  теплий  дощик,  розпустяться  квітки,
...а  от  ріжок  морозива  я  з'їла  б  залюбки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742490
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.07.2017
автор: @NN@