ОХ ЦЕЙ ЛИПЕНЬ…

                                   Спить  в  тумані  річка,                      Ще  дрімають  луки,
                                   трави  у  росі,                                                сиві  від  роси,
                                   для  всього  живого-                            їх  розбудять  звуки,
                                   літо  у  красі!                                                  й  ранній  спів  коси...
                                                                     Це  наш  любий  липень,
                                                                     звався  й  "косинець"*,  
                                                                     або  ще  і  "пасень"*,
                                                                     а  то  ще  й  липець.
                                       Колись  його  звали                        У  народі  кажуть,
                                       і  грозовиком,                                        що  земля-  землиця
                                       часом  величали                                росою  умита,
                                       ще  й  дощовиком...                        ніби  молодиця...
                                                                     Стомлена  від  сонця,
                                                                     ще  й  вмита  дощем,
                                                                     вона  як  цариця,
                                                                     викликає  щем...
                                       Усім  нам  відомо,                              А  ще  знають  люди,
                                       що  липень  -  зеніт,                        що  липень  -  екватор,
                                       середина  літа                                      і  тепла  вершина,
                                       й  наймиліший  квіт!                      й  поважний  новатор...
                                                                     В  нім  все  достигає,
                                                                     буйно  квітнуть  квіти,
                                                                     радіють  дорослі
                                                                     і  старі,  і  діти!
                                       А  ще  в  кожнім  липні,-            Бджоли  -  трудівниці
                                       медова  пора,                                      збирають  нектар,
                                       запашна  стихія,                              поспішають  люди
                                       маківка  добра!                                  отримать  загар!
                                                                     В  липні  дозріває
                                                                   "зіркова"  трава,
                                                                     вона  помагає
                                                                     від  болей  бува...
                                     У  чудових  шатах                          Буває  спекота
                                     і  гаї,  й  поля,                                      досяга  висот,
                                     в  диво-ароматах                          гаряче  повітря
                                     повітря  й  земля!                          додає  турбот.
                                                                     Спалахує  сяйво
                                                                     диво  -  кольорами,
                                                                     блискавки  -  зірниці
                                                                     поміж  хмаринками.
                                   Рано  просинаються                  У  траві  ясніють
                                   диво  -  ластівки,                            білі  вінчики,
                                   після  сну  вмиваються            квітнуть  квіти  сонця
                                   золоті  щурки.                                    білі  ромашки.
                                                                     Пишається  квітом
                                                                     в  липні  звіробій,
                                                                     повіває  нишком
                                                                     легкий  вітровій.
                                     Добігає  липепнь                        А  мені  не  хочеться
                                     уже  до  кінця,                                із  ним    розлучатись,
                                     невгамовний  серпень        душа  й  серце  просить
                                     в  літо  шле  гінця!                      липня  ще  зостатись...
                                                                                       *  "косинець"  -  від  слова  косити,
                                                                                       *  "пасень"  -  від  слова  пасти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2017
автор: геометрія