Навіщо щось доводити глухим?!
Кому нічого в світі не цікаво.
Красу земну показувать сліпим
Така невдячна то і марна справа!
Стіну байдужості не розламать,
Бездушності не зрозуміть ніколи.
В пустій душі вогню не запалать,
Там почуття як і були – схололи…
Є люди, як ліхтарики – свічки,
Так затишно і добре поряд з ними,
А є такі що хочеться втекти…
Вони, як ті колючі, люті зими.
Та я щасливчик мабуть по житті,
Бо більше все ж хороших біля мене,
Я вдячна друзі вам усі мої,
Що кольоровим робите будене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: Наталка Долинська