[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ub567HGjzN0
[/youtube]
Куди біжиш так швидко, літо?
Мені не вгнатися ніяк.
Краси твоєї недопито,
Не надивилася ще всмак.
Ти добігаєш середини,
Прямуєш в осінь навпростець.
Ти ж знаєш: я - твоя дитина.
Для мене, літо, ти-- творець.
Мене створило в час квітучий,
В час медоносних квітів, трав.
Купали в травах цих пахучих,
Тихенько вітер колихав.
Коли ромашки розцвітали,
Співали ніжно солов"ї,
А вітри коси заплітали,
І пахли квіти степові!
Зі мною йди повільним кроком,
Тобі хвалу я вознесу.
Твою красу окину оком,
В своїй душі я пророщу.
Нехай душа буяє літом,
Думки чистіші, ніж сльоза.
Як медоносні літні квіти,
Нехай цвітуть в вустах слова...
Були в житті і помилки:
Не раз себе за них карала.
Із днів будуються роки:
Щось здобувала, щось втрачала.
Святу Молитву я ціную:
Була підмогою не раз.
І вірних Друзів я шаную...
Слова мої не для прикрас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741798
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2017
автор: Н-А-Д-І-Я