кілок у серці

 як  живу  я  
 живу  як
 живу  як  жила  завжди  
все  тримаю  мотузку  від  того  кілка  у  серці
щоб  не  надто  від  себе  
не  надто  щоб  відпустив
щоб  блукати  не  надто  відірвано  і  уперто
і  периметр  втримую  серця  й  його  краї
берегами  своїми  а    брак  у  запливі  кисню
у    світах  чи  у  людях  й  у  ко́трі  тепер  рази
потрапляючи  в  них  як  у  води  не  надто  чисті
я  хапаю  мотузку    з  останніх  житейських  сил
все  що    встигла    як  якір  в    собі  ще  колись  лишити
до  кілка  в  серцевині  й  захищена  тільки  цим
бо  мої  береги  як  раніш  лиш  мені  відкриті

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2017
автор: Маріанна Вдовиковська