[b][i]11 липня - День пам'яті трагедії Зеленопілля. У Львівському музеї історії релігії відкрилася виставка-реквієм по Зеленопільській Сотні,було дуже багато учасників цих подій,волонтерів,мам і родин,що не дочекалися повернення своїх Батьків, Синів, Братів, Чоловіків. Отож, нехай пам'яттю про ці тяжкі події нашої з вами сучасної історії України, де поряд з героями-воїнами були і зрадники у верхів'ях нашої влади,буде цей вірш...[/i][/b]
… вбраний в криваве світанок
просить хвилинку спокою… Тужне голосіння матері
за сином, що не повернувся, розриває груди
отерплому з жалю Небу…
«Мамо-о, не плач»!
- Безневинно убитих в Садах Едемських чи бачило Ти?
-Бачило!
- Як їм там?
- При столі, переповненім їжею ситною
і медами хмільними,
на ложах м’яких серед трав шовковистих
вони спочивають.
…Дзвони всіх церков, злиті у надголосний передзвін,
б’ють на сполох: вставайте, люде, Небо на землю паде!
Батьки, сини, брати, вбрані яко вої, припадають
до палких жіночих уст, пошерхлих маминих рук,
пухких дитячих тілець -
покидають оселі…
Війна… Ідуть мовчки, їдуть незнаними шляхами,
повзуть глибокими ярами – навсе́біч рідна земля…
Аж раптом –«градом» ошукана тиша
і вперше, і вдруге, і вкотре…
Соловій-розбійник у верхів’ях дерев
свистить-не вщухає…
…Вбраний в криваве світанок – на землі тільки залишки тіл…
…Повертайтесь живими! – молять безмовно
палкі жіночі уста…
…Повертайтесь живими! – пригортають
уявні постаті синів материнські руки…
…Таточку-у, де ти? – дитячі слізні благання…
…Німа стіна болю зависає над комином хати –
і пісня ураз народившись, розгойдує простір:
[i]«… бо війна війною, гайта-вйо, вісьта-вйо,
в ній є Божа сила, гайта-вйо, вісьта-вйо»…[/i]
Соловій-розбійник верхів’я дерев нахиляє.
Йому, ненаситному, крові людської замало –
від шаленого свисту, мо’, і всесвіт пустелею стане…
…чей, і ранок криваво народжений,
рясно сльозами зрошений, уже й не настане!
Лячно і порожньо… Морок регоче, оскаливши зуби,
затягнувшись цигаркою, брутально лається:
«…мать… всьо майо…»!
«… Всьо-о-о майо-о-о»…
Тільки що це… Роздираючи Смерті кістляві груди,
множиться земля вояками – батьками, синами, братами –
за невинно убитих – два на помсту постане…
… пісня має бути доспівана…
[i]… «… гайта-вйо, вісьта-вйо»…
2014 рік
[/i]
(Зі збірки,що вкладається "Туга за Єдинорогом",2017)
(З двотомника "Сонцетони".Тон Перший - Поетичний. - Львів:Сполом,2016)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741503
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 11.07.2017
автор: Сіроманка