Коли з ударів вен вода життям
Живицею живого, по хвої розуміння
І між околиць праведним злиттям
Свідомість марить без ознак прозріння
Ростуть ікони на закрайках хліба
Поцвілі молитви в сувоях страху ждуть
Поки в долоні догорять безслідно
Останні зойки. Ляжуть в труни і заснуть.
Єдиним вищим над моїм зізнанням
Яке зламалось чорним олівцем в воді
З мередіан гріхів змивання стане
І хрещення вогнем. Кінців себе й в собі.
Храм мій – сухий шматок покори
Немає де подітись. Усе чиєсь - перегини і згини
Своє життя і смерть, свої голодомори
Світ в вушці голки. Мій… По половині.…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74130
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2008
автор: жорстока