добрий день! добре видно і майбутнє, і площу, і ринок –
можна пильно вдивлятись в обличчя окремих людей,
міркувати, сміятися, чхати на сьомий відмінок,
а в уяві у себе так само видивлятися гарних ідей.
дядько пише вірша, мов на волю повільно-маляву:
тую думку підхопить якийсь пішохідний читач,
прочитає, похвалить, сховає собі за халяву,
та й пішов собі далі, а ти йому все то пробач.
та якщо прочитає така молоденька читачка,
як ота, що я бачив – що вона зробить тоді?
ну гаразд, я не знаю. то в мене, може, автоматична балачка,
знай, що тута самі лиш дебіли: й старі, і он ті молоді.
чим, подумай сама, пригощатимуть нас в пирогощій:
чи пердун-пирогами, чи правильним та зеленим пиріг-пирієм?
навари мені трохи пригорілої каші на площі, й
помахай так рукою, кепкуючи, адже воля – не мати проблем.
я кажу. може, мачуха. ці поняття – та хто їх там знає?
кажуть мені: "ти не бався словами жіночого роду,
бо обабишся й будеш обабіч". так, проблем мені не вистачає,
а найбільше я хочу, по правді, обійняти кохану свободу:
всі ідеї мої відлетіли пташками ув ирій;
я сиджу в цій депресії так, ніби злодій в тюрмі.
в ній, сирій, є свій смак і чеснота. не треба вклонятись їй, сірій,
коли справді не мариш. не віриш? думаєш, ми тут самі?
ні, ми прийдемо в гонорі, в громі й пекельному блиску,
щоб судити пороки, й вареники, і взагалі пироги:
епідемію цьому суспільству споживання й ганебного зиску;
епітафію смертним; а житимуть – сама знаєш хто: ми, боги
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2017
автор: norton