Удвох пили під вечір чорну каву.
Як зіроньки, сіяли світлі очі.
Був погляд той проникливо - ласкавий,
Серденько тріпотілося жіноче.
Котилась хвилями цунамі радість,
Кохання током стукало у скроні.
В розмові тихій відчувалась жвавість.
Ця зустріч сталась вранці на пероні.
Вечірньої діждалися заграви,
Любові пізньої пахучий трунок.
І ніби квіткою розцвів агави
Зі смаком кави ніжний поцілунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741211
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)