Сіло сонце на долоні -
принесу його тобі -
бережи. Моєї долі
чуйний та невірний світ.
Зігрівай. Він наче подих –
то безмежний, то слабкий.
Та живий, яскравий доки
дивишся на нього ти.
Чарівний, маленький вогник
запалився на душі.
Бережи – він буде поряд
до останньої межі.
Я в очах твоїх палаю,
сонце бачу крізь любов.
Нічого окрім немає
світа білого твого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74110
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2008
автор: Алина Остафийчук