Сонце

Не  треба  накидать  ярмо,  на  шию  молодого  сонця.  Тягнуть  у  рів  щоб  на  яву,  тримать  у  спечених  долонях.  Не  треба  нитку  золоту,  із  променів  плести  у  коси.  Нам  зірку  дали  лиш  одну,  нам  другу  не  вмолити  Богу.  Тай  марно  пробувать  зігріть,  лише  свою  схоловшу  душу.  Її  ти  маеш  сам  зігріть,  в  кохані  ,в  справах,  бути  мужнім.  Тай  хай  летить,тримать  не  слід,  для  всіх  тепла  у  него  досить.  Лише  зуміли  б  зрозуміть,  кому  занадто  кому  досить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741064
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2017
автор: Анкорд