помалу помалу вони в божевілля
впадали впадали і ринули в смерть
і різали шиї й чинили насилля
себе підривали тротилом ущерть
калічили тіло калічили душу
шукаючи щастя у венах в голках
летіли у небо палили всю сушу
в падінні назад розбиваючись в крах
навіки каліка навіки вже мертвий
уже не вернути нічого назад
чому людям раптом так хочеться смерті
чому скачуть в прірву усі наугад
і руки у шрамах і серце у ранах
і звичне життя потяг у небуття
напевно скінчиться це пізно чи рано
але не вернути вже згасле життя
[i]світла пам'ять Жені і побільше розуму клятим суїцидникам[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740740
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2017
автор: Ebola