Скільки років тут не заходив у воду?
Сини вже дорослі, а були малюками.
Маю самітність тепер як нагороду,
Адже для них був дбайливим батьком роками.
Хвилі сталеві б’ють аспідним кольором,
Сонце у схованки грається із хмарами,
Шепоче: «Радійте в житті новим ролям!
Але не шуткуйте на пляжі із загаром!»
То скільки років не ховався в цю воду?
Ностальгія занурила в щастя/спомини,
Обгорнула щемом про завмерлу вроду,
Кепкує: «Це років одинокості гомін!»
03.07.2017
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740688
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.07.2017
автор: Левчишин Віктор