Трискладові стопи


Дактиль  —  трискладова  стопа  з  наголосом  на  першому  складі  —V  V.
 
У  цьому  вірші  чотиристоповий  дактиль  чергується  з  тристоповим.  У  другому  і  четвертому  рядках  стопа  усічена.
У  поезії  XVIII  ст.  найбільш  уживаними  були  двостопові  і  чотиристопові  дактилі,  у  XIX  ст.  —  тристопові  і  чотиристопові.  Рідко  зустрічається  шестистоповий  дактиль.
Амфібрахій  —  трискладова  стопа,  у  якій  другий  склад  наголошений  V  —  V.
 
Розмір  —  чотиристоповий  амфібрахій  з  усіченими  стопами  в  другому  і  четвертому  рядках.
Анапест  —  трискладова  стопа,  у  якій  третій  склад  наголошений  V  V  —.
 
Розмір  —  тристоповий  анапест  з  наростком  у  першому  і  третьому  рядках.
Іноді  чотиристоповий  анапест  чергується  з  тристоповим.  Приклад:
 
В  одному  вірші  можуть  поєднуватися  різні  трискладові  стопи.
Досить  невільная  думка  мовчала,
Мов  пташка  у  клітці  замкнута  од  світа,
Пісня  на  волі  давно  не  літала,
Приборкана  тугою,  жалем  прибита
(Леся  Українка)
 Чотирискладові  стопи  їх  називають  пеонами,  вони  маловживані,  складаються  з  одного  наголошеного  і  трьох  ненаголошених  складів.  Пеон  І  —  V  V  V.
 
Пеон  двостоповий,  усічений,  з  жіночою  і  чоловічою  римами.  Пеон  II  V  —  V  V.
 
Пеон  тристоповий,  усічений  з  чоловічою  римою.  Пеон  Ш  V  V  —  V.
 
Пеон  двостоповий,  у  другому  рядку  усічений,  з  жіночою  римою.  Пеон  IV  V  V  V  —.
 
Пеон  двостоповий,  з  жіночою  римою  і  з  наростком.  Малоскладові  слова  можуть  втрачати  наголос.
Проклітика  (грец.  proklitikos  —  схилений  вперед)  —  це  втрата  словом  наголосу  перед  іншим  ритмічним  наголосом.  У  грецькій  мові  так  називалося  слово,  яке  читалося  спільно  з  наступним  словом  і  внаслідок  цього  втрачало  свій  наголос.  В  українській  мові  —  це  прийменники,  частки.  У  віршах,  написаних  трискладовими  стопами,  окремі  слова  залишаються  без  наголосу,  який  начебто  забирає  наступне  слово  з  ритмоутворюючим  наголосом.  Наприклад:
 
Слова  тії,  теє  позбавлені  наголосів,  вони  є  проклітиками.  Енклітика  (грец.  enklitike  —  схилений  назад)  —  це  втрата  словом  наголосу  після  іншого  ритмічного  наголосу:
 
Для  визначення  розмірів  можна  користуватися  й  таблицею,  у  якій  цифрами  позначене  місце  наголошених  складів  у  віршовому  розмірі.
Таблиця  наголосів  у  розмірах  силабо-тонічної  системи
Хорей  —  1,3,  5,  7,9...  Ямб  —2,  4,  6,  8,  10...  Дактиль  —  1,4,7,  10,  13  ...  Амфібрахій  —  2,  5,  8,  II,  14  ...  Анапест  —3,  6,  9,  12,  15  ...
Довільний  (вольний)  вірш
Вірші,  у  яких  поєднується  різна  кількість  стоп,  називають  довільними  або  вольними.  Спочатку  з'явився  у  байках,  тому  його  називали  байковим  віршем.  Байки  писали  ямбом.  Довільний  вірш  створює  враження  невимушеної  жвавої  розповіді.
 
Тут  по  чотири  стопи  у  першому  і  другому  рядках,  шість  —  у  третьому,  три  —у  четвертому.  Такий  довільний  вірш  називають  неврегульованим.  Є  довільні  хореї.
 
 
Довільні  анапести.
 
У  перших  трьох  рядках  —  тристопові  анапести,  в  останньому  —  одно-стоповий,  усічений.
Джерело:  http://pidruchniki.com/18800413/literatura/vidi_rimuvannya

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2017
автор: arleya