Пой же, пой. На проклятой гитаре (С. Єсєнін) переклад

Заспівай!  На  триклятій  гітарі   Пой  же,  пой.  На  проклятой  гитаре
Грають  пальці  твої  у  півкруг Пальцы  пляшут  твои  вполукруг.
В  забуття  би  поринути  чари Захлебнуться  бы  в  этом  угаре,  
Мій  останній  товаришу  -  друг       Мой  последний,  единственный  друг.

Не  дивись  на  її  зап  ́ястя Не  гляди  на  ее  запястья
І  волосся,  що  ллється  мов  шовк И  с  плечей  ее  льющийся  шелк.
Я  шукав  у  ній  крихітку  щастя Я  искал  в  этой  женщине  счастья,
А  нежданно  погибель  знайшов А  нечаянно  гибель  нашел.

Я  не  знав,  що  любов  -  зараза Я  не  знал,  что  любовь  —  зараза,
Я  не  знав,  що  любов  -  чума Я  не  знал,  что  любовь  —  чума.
Підійшла  і,  примружившись,  ра́зом Подошла  и  прищуренным  глазом
Полонила  мене  сама Хулигана  свела  с  ума.

Заспівай  же.  Навіюй  знову Пой,  мой  друг.  Навевай  мне  снова
Нашу  буйну  з  минулого  рань Нашу  прежнюю  буйную  рань.
Хай  цілує  вона  чужого Пусть  целует  она  другова,
Молода  і  красива  пога́нь Молодая,  красивая  дрянь.

Ах,  стривай.  Я  цю  жінку  не  лаю Ах,  постой.  Я  ее  не  ругаю.
Зачекай.  Я  її  не  кляну Ах,  постой.  Я  ее  не  кляну.
Дай  тобі  я  про  себе  зіграю Дай  тебе  про  себя  я  сыграю
Під  басову,  захриплу  струну Под  басовую  эту  струну.

Ллється  днів  моїх  райдужний  купол Льется  дней  моих  розовый  купол.
В  серці  снів  золотих  сума В  сердце  снов  золотых  сума.
Я  багато  дівчат  перещупав Много  девушек  я  перещупал,
Я  багато  жінок  притискав Много  женщин  в  углу  прижимал.

Так!  Є  правда  ядуча  землі Да!  есть  горькая  правда  земли,
Я  підгледів  малим  ненароком Подсмотрел  я  ребяческим  оком:
Як  наввиперед  кобелі Лижут  в  очередь  кобели
Лижуть  сучку,  просякнуту  соком Истекающую  суку  соком.

То  ж  до  чого  казитись  мені Так  чего  ж  мне  ее  ревновать.
То  ж  чого  щеміти  такому Так  чего  ж  мне  болеть  такому.
Суть  уся  -  простирадло  і  ніч Наша  жизнь  —  простыня  да  кровать.
Суть  уся  -    цілунок  і  в  омут Наша  жизнь  —  поцелуй  да  в  омут.

То  ж  співай!  У  фатальнім  змаху Пой  же,  пой!  В  роковом  размахе
Рук  отих  незворотня  біда Этих  рук  роковая  беда.
Тільки  знаєш,  пошли  їх  на  ..уй... Только  знаешь,  пошли  их  на  ..уй…
Рано  смерть  мене  ще  вигляда. Не  умру  я,  мой  друг,  никогда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740516
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.07.2017
автор: Хлопан Володимир (slon)