ДОЩОВЕ…

Десь  грім,  а  десь  —  і  блискавиця,
Тече  по  склу  струмком  водиця,
Авто  вмиває  і  дорогу,
І  б'ють  щітки  в  очах  тривогу.

Знов  наступили  темні  хмари.
Вони,  як  злісні  яничари,
Перекочовують  юрбою,
Не  землю  падають  журбою,

На  душу  стеляться  дощами  —
У  меланхолії  із  нами.
Не  бачить  шляху  і  люстерко,
А  так  очікує  веселку...

Ось  вже  не  видно  і  доріжки,    
Жалі  метають  риски-слізки.
Негода  ними  сіє  рясно...
Загальмувати  треба  вчасно.            11.06.15

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2017
автор: Lana P.