Ми вже не ті, що були колись,
Той час минув, пропав кудись.
Він пролетів чи вийшов у вікно
З десятого поверху… Не повезло.
Його не спасли. Не помогла вода.
Священні мощі. Осколок з хреста.
Сміявся в небі апостол Павло.
Кронос помер давним-давно.
Тепер нова ера, тож, рибо, пливи,
Махай хвостом, не пий води,
Отрута всюди тече стара.
Людина сама вбиває творця,
Міняє шифри та ярлики,
Будує, руйнує. Годинник, біжи!
Стукай спочатку від нуля.
Бог дав нам у жертву своє дитя.
Ми любим кров, старе вино,
Хліб насушний, німе кіно,
Оргії, порно, по колу… Було?!
Час підштовхнули вже у вікно.
Вдягнули маски на своє обличчя,
Воно не людське, бо демон вселився.
Ми вже не ті, що були колись,
Той час минув, пропав кудись.
30.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#Некрополіс
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740265
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 02.07.2017
автор: Kukhta Bohdan