Ось голуби шматають корку хліба біля хати,
один нахаба іншого дзьобнув, штурхнув,
а той, дебелий, замість битись чи тікати,
завзявсь нападнику співати й танцювати,
да так спокусливо, що той, мерщій
схопивши шапку, якби носили шапки голуби,
сказав, О! Ні, я не такий!
І геть побігши, враз про хліб забув.
Отож, не треба міряти усіх одним лекалом -
і серед голубків бувають натурали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2017
автор: Лісник