Медовий смак розпатланої липи,
Мій дух землі - в відчинене вікно
П"янить, щемить із юности моєї-
Предивна нить, як золоте руно
Несу той смак, що медом оповитий
Крізь млу світанків, полудня зеніт,
Щобожий день, що грозами омитий
І крізь землі моєї білий світ
Навіки мій- мій рідний, неповторний,
Бо більш не пахне медом лип ніде
Не відпущу ту нить мого дитинства,
Що літо бабине завзято так пряде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740115
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова